| З ІСТОРІЇ НАШОГО УЧИЛИЩА
ПТУ №32 – це колишня Сталінська школа ФЗН, яка була організована при цукрокомбінаті ім. Сталіна Полтавського цукротресту в 1943 році. Керівником нового навчального закладу був призначений учитель, який повернувся із евакуації, Л.В. Супрун. Школа ФЗН, якою йому довелось керувати, не мала ні своїх приміщень, ні гуртожитку для учнів, ні педагогічних кадрів. Адміністрація цукрокомбінату пішла назустріч школі, і в головному корпусі виділила дві кімнати для проведення теоретичних занять. Практику учні проходили тут же, на заводі. Термін навчання був скорочений, а вимоги вел икі. Крім теоретичних і практичних занять, передбачених програмою, учні працювали на розвантаженні вагонів та над благоустроєм заводської території і селища. Молодь, яка вирішила стати кваліфікованими цукроварами, труднощі не лякали, вони навчались і працювали. В 1944 році був проведений перший випуск кваліфікованих робітників цукроварів в кількості 65 чол. В наступні роки кількість випускників збільшувалась. На нараді директорів шкіл ФЗН, яку проводили в Головцукрі в Москві на адресу українських, а також Лохвицьких цукроварів було сказано багато добрих, похвальних слів.
 В 1948 році, за допомогою заводських робітників, було побудоване одноповерхове приміщення, яке було здане під навчальний корпус. В 1952 році своїми силами був збудований навчальний корпус, а одноповерхове приміщення було здано під гуртожиток.З роками працівниками і учнями будувались виробничі майстерні, спортивний зал, клуб для проведення культурного дозвілля учнів, покращувалися умови життя і харчування учнів. Кожному учневі видавались на зиму фуфайки, ботинки. На той час учнів навчали по таких професіях: столяри, бляхарі, ковалі, слюсарі-ремонтники, електромонтери, електрозварники, слюсарі КВПіА, муляри-штукатури.
Для працівників училища в 1972 році був збудований і зданий в експлуатацію восьмиквартирний житловий будинок з усіма комунальними зручностями. Керував будівництвом директор училища Мостовий М.П. На будівництві працювали учні та майстри виробничого навчання будівельних професій.
На виконання Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 12.04.1984 року №315 «Про розвиток системи професійно-технічної освіти і підвищення її ролі в підготовці кваліфікованих виробничих кадрів», відповідно Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 19.07.1984 р. №284 та наказу №376/311 від 29.12.1985р. Держпрофосвіти УРСР і Мінхарчопрому УРСР, наказу Полтавського облуправління профтехосвіти №40 від 21.03.1986р. перейменовано Червонозаводське профтехучилище цукрової промисловості в Середнє професійно-технічне училище №32. 
За час існування училища було випущено більше семи тисяч кваліфікованих робітників, які поповнили робітничі ряди в різних галузях промисловості і сільського господарства. Багато випускників закінчили вищі навчальні заклади і займають керівні посади. Серед них: Севастьянов В.М. – директор ВАТ «Склоприлад», Гресь В.В. – колишній заступник начальника міліції Лохвицької РВ УМВС, Періжок Н.М. – викладач ПТУ№32, Терещенко В.Н. – начальник цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики Лохвицький цукрозавод, Красношапка І.Г. – начальник бурякоцеху Лохвицького цукрозаводу
Імена кращих робітників неодноразово заносились на заводські, районні Дошки пошани. Гоєнко З.М. – апаратник варіння утфелю I продукту, Манойленко Г.М. – бригадир, муляр- штукатур, Світашова К.М. – апаратник варіння утфелю I продукту, Горілей О.І. –бригадир, муляр-вогнетривник, Максимейко О.І. – муляр, бригадир, оператор пульту управління патрольними фільтрами, Ястреба О.В. – електромонтер, Оніщенко О.О. – електромонтер, Червоненко П.М. – електрогазозварник, Сорока С.Ф. – бригадир слюсарів – ремонтників продуктової дільниці, Отченаш В.В. – електрогазозварник, Сидоренко Ю.М.– електрогазозварник, Морозов П.Т. – електрогазозварник та багато інших.
За трудові досягнення та здобутки чимало випускників нагороджені урядовими нагородами: орденом Леніна - Ляшко Надія Іванівна, апаратник варки утфелю I продукту; орденом «Трудової слави» III ступеня - Дорошенко Ніна Григорівна,апаратник варки утфелю, бригадир; медаллю «За трудову доблесть» – Ляшко Катерина Костянтинівна, оператор дифузії.
На зміну батькам приходять навчатись в училище їх діти і онуки. І так утворюються цілі робітничі династії випускників: Безворітніх, Онищенків, Періжків, Шевченків, Левочків, Скопців, Гоєнків, Дзюбів, Потоцьких, Переваїв і багато інших. Багато випускників, здобувши вищу та середню спеціальну освіту, працюють викладачами і майстрами виробничого навчання училища: Козлов Р.В.. Івахно Ю.Г., Довгаль В.І. Довбиш Д.М., Періжок Н.М., Андрущенко Н.Д., Хоменко А.Ю., Волторніст Ю.І.. Гальченко В.В. , Грідньова Л.В. та інші.
 На сьогоднішній день в училищі навчаються учні по таких професіях: "Електрогазозварник", "Пекар. Лаборант ХБА", "Оператор комп’ютерного набору, касир", "Муляр. Штукатур".
За останні роки зростає матеріально-технічна база училища за рахунок надходжень коштів від виробничої діяльності та спонсорської допомоги батьків учнів. Для покращення навчальних та житлово-побутових умов учнів в гуртожитку і в спортивному залі проведена повна заміна системи опалення. В гуртожитку проведений капітальний ремонт дверних і віконних блоків, демонтаж балконів другого і третього поверхів, облицювання плиткою стін умивальників і санузлів першого і другого поверхів, облаштування душової. Придбано два підігрівачі води,комп’ютери, факс, лічильник обліку теплової енергії. Кожного року проводиться поточний ремонт по фарбуванню стін, дверей, вікон, підлоги в навчальному корпусі, в гуртожитку.
| |
