Неділя, 19.11.2017, 12:18
Професійно-технічне училище №32
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Категорії розділу
Методичні заняття [1]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 42
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 

«Творчість вчителя як

невід’ємна складова розвитку творчості

учнів»

 

 

 

Якщо ви хочете щастя для

дітей, то готуйте їх

не для щастя, а для творчої діяльності.

К. Д. Ушинський

 

Проблема творчості вчителя та учнів виступає пріоритетом не лише вітчизняної педагогіки, це світова проблема. Вона настільки актуальна, що нині є проблемою століття.

 

У сучасних умовах існує гостра потреба суспільства у тому, щоб його члени навчились адаптуватись до швидких соціально-економічних змін, тому формування у людини творчого ставлення до навколишнього світу і його пізнання, а разом з тим і пізнання себе в світі є дуже важливим.

 

Тому кожен учитель повинен розвивати в собі потребу в цілеспрямованому і систематичному самовдосконаленні себе як творчої особистості, розвивати професійні вміння  допомагати своїм вихованцям відкривати власний творчий потенціал, який стане в майбутньому джерелом щастя та самовдосконалення.

 

·            Вітчизняною та зарубіжною наукою накопичено певний досвід у розробці основних теоретичних передумов проблеми формування творчої особистості педагога. Серед важливих пріоритетних якостей творчої особистості вчителя учені виокремлюють наступні:

 

·           Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється в реалізації власних творчих сил і здібностей, в постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.

 

·           Захоплення справою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою, глибока задоволеність нею і, разом з тим, постійна готовність удосконалювати справу.

 

·           Аутентичність особистості. Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.

 

·           Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших; повна самостійність в оцінках.

 

·           Впевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і задач, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.

 

·           Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної постановки цілей, а також зміни їх залежно від умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.

 

·           Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, вміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.

 

·           Дитяча сприйнятливість і відкритість у ставленні до нового. Поєднання зрілої думки з дитячою свіжістю сприйняття.

 

Деякі вчені вважають творчою особистість, ту  у якої важливою характеристикою є креативність як здатність перетворювати діяльність у творчий процес. Є. Громов та В. Моляко називають сім ознак креативності: оригінальність, евристичність, фантазія, активність, сконцентрованість, чіткість, чутливість.

 

Вченими  виокремлено такі типи творчої особистості вчителя:

 

·    -   теоретик-логік – тип творчої особистості, для якої є характерною здатність до широких логічних узагальнень, до класифікації і систематизації інформації. Вчителі, які належать до цього типу, чітко планують свою творчу роботу, використовують уже відомі методи наукових досліджень. Цього типу творчої особистості характерною є велика обізнаність й ерудиція. Беручи за основу вже відомі теоретичні концепції, такі люди  розвивають їх далі. Все, що вони розпочинають, доводять до логічного завершення, обґрунтовують власні ідеї посиланнями на численні першоджерела;

 

·    -  теоретик-інтуїтивіст характеризується високорозвиненою здатністю до генерування нових, оригінальних ідей; особистості, які мають творчі здібності такого типу, – винахідники, творці нових наукових концепцій, шкіл і напрямів. Вони не бояться протиставити свої ідеї загальноприйнятим, мають виняткову фантазію, уяву;

 

·     -   практик (експериментатор) завжди прагне свої нові оригінальні гіпотези перевірити експериментально. Особистостей такого типу приваблює робота з технічними засобами, вони мають відповідні вміння, завжди виявляють інтерес і здібності до практичної діяльності;

 

·     -   організатор як тип творчої особистості має високий рівень розвитку здатності до організації розроблення і впровадження нових ідей. За керування таких вчителів створюються оригінальні наукові школи і творчі колективи. Таку особистість вирізняє висока енергія, комунікабельність, здатність підпорядковувати своїй волі інших, спрямовувати їх на вирішення творчих завдань;

 

·     -   ініціатор характеризується ініціативністю, енергійністю, особливо на початкових стадіях виконання нових творчих завдань. Але, зазвичай, він швидко охолоджуються або переключається на розв’язання  інших творчих завдань.

 

Творча діяльність вчителя, на думку В. Раєвського, здійснюється у двох основних формах: застосування відомих засобів у нових поєднаннях щодо педагогічних ситуацій, які виникають у навчальному процесі, і розробка нових засобів щодо ситуацій, аналогічних тим, з якими вчитель мав справу раніше. На початковій стадії творчий педагогічний процес являє собою встановлення нових зв’язків і комбінацій з раніше відомих понять і явищ. Він може бути реалізований на основі спеціальної методики. Оптимальні шляхи його здійснення можна визначити через алгоритм або за допомогою евристичної системи правил, виконуючи які легше знайти рішення. Вказівки до педагогічної діяльності норми цієї діяльності – необхідне науково обґрунтоване керівництво для вчителя в його роботі. Виконання цих вказівок (якщо вони сприймаються саме, як керівництво, а не догма) відкриває вчителю простір для творчої праці.

 

Багато видатних педагогів пов’язують поняття щастя з творчістю. "Якщо ви хочете щастя для дітей, то готуйте їх не для щастя, а для творчої діяльності", – писав К. Д. Ушинський.

 

Ця думка знаходить підтвердження у багатьох наукових педагогічних, мистецьких та психологічних дослідженнях. Відомий учений, академік В. Енгельгард пише: "... на моє тверде переконання, ніщо в житті і діяльності людини не є таким могутнім джерелом щастя, як творчість".

 

"Для чого пишуть люди? – замислювався над природою творчості Лев Толстой. - Люди хочуть бути щасливими: ось загальна причина всіх творчих діянь".

 

Погляди видатного педагога-новатора Шалви Амонашвілі підтверджують ці гуманістичні переконання. Він визнає, що всі діти – активні істоти, діяльні мрійники, що тягнуться до перетворень, творчості. Необхідно створити їм навчальне середовище, яке організовує і спрямовує їх творчу діяльність

 

Процес творчої активності учнів будь якого віку посилюється в умовах відсутності критики з боку вчителя, елементу обов’язку (постійних "треба" і безкінечних "мусиш"), стресових ситуацій.

 

 Успішному формуванню в учнів досвіду творчої діяльності сприяють методи навчання з:

 

·     -    практичною спрямованістю на основі нових підходів до визначення складності творчих завдань, їх систематизації;

 

·     -   оптимальним поєднанням методів;

 

·     -   забезпеченням необхідних педагогічних умов для їх реалізації.

 

Застосування різних методів навчання – це, перш за все, спосіб стимулювання та мотивації навчання з метою залучення учнів до творчої діяльності. На уроках має превалювати самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь і навичок, різноманітні інтерактивні форми роботи. Контроль за навчанням має бути спрямований на:

 

·     -   стимулювання глибокого вивчення матеріалу:

 

·     -   перенесення знань у нові ( нестандартні) ситуації;

 

·     -  розвиток творчого потенціалу учнів.

 

Предметом особливої уваги кожного педагога має бути використання в роботі інтерактивних технологій , які сприяють здатності вихованців:

 

·      -   генерувати нові ідеї;

 

·      -   здійснювати перенесення знань, умінь у нові ситуації;

 

·      -  висувати власні гіпотези;

 

·      -  фантазувати;

 

·      -   знаходити послідовні асоціації;

 

·     -    критично й незалежно мислити.

 

Суттєво підвищити ефективність розвитку компетентності продуктивної творчої діяльності можна лише у тому разі, якщо постійно, систематично й послідовно використовувати в процесі навчально-виховної діяльності завдання творчого характеру: написання оповідань, казок, віршів тощо. Така творчість містить новизну, що передбачає значні зусилля, спеціальний пошук, знаходження або пошук нових ідей.

 

Безумовно для того, щоб створити адекватні умови для розвитку саме творчої особистості, спрямувати дитину до творчої діяльності, необхідні так звані "потреби для творення". До них відносяться:

 

·     -    усвідомлення соціальної значущості процесу творення;

 

·     -   певний психо-емоційний стан;

 

·      -  мотивація;

 

·     -   установка;

 

·      -  рівень власної активності учня.

 

Без цих компонентів неможливе виникнення творчої ситуації, а отже, - творчості як такої.

 

Залучення до творчого процесу потребує індивідуального підходу вчителя до кожного учня. Не можна визначати "найкращу творчу особистість у класі" або порівнювати одну дитину з іншою. Це бентежить учнів, яким притаманна індивідуальна життєтворчість. Взаєморозуміння ж учасників творчого процесу додає відчуття важливості роботи й спонукає їх до нових звершень.      

 

Разом працюючи над якимись проектами, які ґрунтуються на інтересах членів певної групи, учні взаємодіють, хоча кожен засвоює щось нове. Така співпраця забезпечує міцну основу, на якій діти творчо розвиваються й досягають поставленої мети. Генрі Форд сказав:

 

Збиратися разом – це початок,

триматися разом – це процес,

працювати разом – це успіх.

 

Творчій діяльності учнів сприяють такі способи й прийоми роботи:

-заохочення й підтримка учнівської самостійності й ініціативи;

 

-розвиток творчих умінь шляхом упровадження учнівських проектів, коли навчання здійснюється на партнерських засадах;

-дотримання стратегії розвитку дитячого мислення, виявлення поваги кожної дитини.   

Коли дитина відчуває, що в її творчості зацікавлена не лише вона одна, але й усі інші учасники творчого процесу, слова вчителя: "Згрупуй, побудуй, створи", - звучать не як наказ, а як сигнал до активної дії, взаємодії і, урешті-решт, до активізації власного творчого потенціалу.То ж, кожному вчителеві, який мріє бачити своїх учнів щасливими, можна адресувати слова В. Сухомлинського: "Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти відчував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості".




Вхід на сайт
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz