Професійно-технічне училище №32
Вторник, 01.12.2020, 16:42
Меню сайту

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Декабрь 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 71

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Міні-чат

Корисні посилання
 
 
 
 
 
     

Якщо у вас виникли питання або ви потребуєте підтримки і

 поради з питань протидії 

булінгу, зверніться за консультацією на:

  • Національну дитячу "гарячу" лінію: 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів ) або 116 111 (з мобільних);
  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000; 
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  • Уповноважений Призидента України з прав дитини 044 255 76 75;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  • Національна поліція України 102

 

 

 

 Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.

На "гарячій" лінії консультують соціальні працівники, педагоги, психологи

 та юристи.

Механізм з протидії цькуванню

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини цькування. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші заінтересовані особи.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Такий механізм діє не лише для захисту дітей від цькування, а й для протидії булінгу над усіма учасниками освітнього процесу – також освітянами та батьками.

Штрафи за булінг становлять від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

 
-->